Сутність, структура та принципи життєдіяльності громадянського суспільства

В основі ідеї громадянського суспільства лежить проблема відносин людини з політичною владою, суспільства з державою. Ця проблема протягом тривалого часу досліджувалась кращими представниками світової філософської та політичної думки. Поступово під громадянським суспільством стали розуміти все те у суспільстві, що не є державою і державним.

Громадянське суспільство – це сфера недержавних суспільних інститутів і відносин; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею задля спільного блага.

Громадянське суспільство має таку ж структуру, як і суспільство в цілому. Її складають різноманітні суспільні відносини – економічні, соціальні, політичні, соціокультурні та їх суб’єкти, за винятком держави. Базовою для громадянського суспільства є економічна сфера, в основі якої лежить недержавна власність на засоби виробництва. Вона може існувати в індивідуальній і колективній формі. Наявність у громадян власності на засоби виробництва робить їх незалежними від держави в економічному відношенні. І навпаки, повне одержавлення економіки, як за часів соціалізму, ставить громадян у цілковиту залежність від держави як роботодавця.

Соціальну сферу громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільноти – класи, етнічні, демографічні, професійні та ін. Ці спільноти існують у будь-якому суспільстві. Первинним соціальним осередком громадянського суспільства є наявність у ньому середнього класу як прошарку людей з відносно високим рівнем матеріального достатку.

Політична сфера громадянського суспільства містить недержавні політичні інститути, основними з яких є політичні партії, громадські організації та рухи, різноманітні об’єднання громадян, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації. Найважливішим з цих політичних інститутів є політичні партії, які, виконуючи низку важливих функцій (вираження соціальних інтересів, ідеологічну, політичної соціалізації та ін.) водночас з’єднують громадянське суспільство з державою.



Духовна сфера громадського суспільства складається з соціокультурних відносин, а її елементами є церква, різні навчальні та культурно-мистецькі заклади – тією мірою, якою вони виступають як недержавні утворення. Духовне життя громадянського суспільства характеризується ідеологічним розмаїттям. Воно несумісне з пануванням єдиної ідеології, насаджуваною державою.

Основними принципами життєдіяльності громадянського суспільства є:

- забезпечення вільного розвитку особи, можливість для кожного індивіда самостійного вибору сфери своєї діяльності;

- обов’язкове регулювання взаємовідносин приватних осіб, груп, інститутів та інших складових громадянського суспільства за допомогою цивільного права, що дозволяє долати можливі конфлікти і здійснювати спільну інтегруючу політику в інтересах усього суспільства;

- постійний і всеохоплюючий захист інтересів кожної людини, її природнього права на життя, свободу, власність, створення розгалуженої системи механізмів такого захисту і її чітке функціонування,

- здійснення широкого самоврядування в усіх сферах і на всіх рівнях суспільного життя;

- обовязкова взаємодія з державою, без наявності якої не може бути і самого громадянського суспільства.


6100288755835813.html
6100343008750285.html
    PR.RU™