Суспільство, держава і сучасний стан молоді в Україні

Сучасне становище молоді в Україні визначається наступними чинниками: мінімальна участь молоді в об’єднаннях громадян, повільне зростання громадянської та національної свідомості, активності молоді; відсутність системи формування ціннісних орієнтацій; низький рівень поінформованості молоді з питань участі в усіх сферах суспільного життя, процесі формування і реалізації державної молодіжної політики; нелегальна зовнішня трудова міграція частки молоді; низьким рівнем правової освіти молоді та знанням шляхів захисту своїх прав; відсутність рівності можливостей та стартових умов для усієї молоді.

Водночас, українська молодь не відірвана від світу, від розвитку своєї країни і адекватна своєму часу. Вона адаптована до сучасних соціально-економічних і політичних умов. Разом з тим, існує велика частка соціально невлаштованих і неблагополучних молодих людей. Відбувається зростання традиційних і зародження нових "груп ризиків".

Негативні тенденції, що зараз домінують в молодіжному середовищі: зменшується абсолютна чисельність і частка молоді в структурі населення у зв'язку з негативними демографічними процесами; погіршується стан фізичного і психічного здоров'я молодого покоління, що може привести до якісного зниження репродуктивного, інтелектуального, економічного потенціалу суспільства. Найвразливішим і незахищеним сьогодні є здоров'я молодих людей в підлітковій віковій групі; триває маргіналізація і криміналізація молодіжного середовища, збільшується число молодих людей, схильних до правопорушень; знижується якість освіти; відбувається деградація структури зайнятості, руйнування трудової мотивації молодих працівників. Молоді люди інтегруються переважно в сферу обміну і перерозподілу товарів і послуг, віддають перевагу робочим місцям, що не вимагають високої професійної кваліфікації; частка підприємців не перевищує 2-3% від чисельності всієї молоді, молоді люди практично не представлені в малому і середньому бізнесі; відбувається деформація духовно-етичних цінностей, розмиваються моральні обмежувачі на шляху до досягнення особистого успіху; слабо розвивається культура відповідальної громадянської поведінки [9, 86].



Характерними рисами масової молодіжної свідомості стають правовий нігілізм, відсутність соціальної волі, "стадний" інстинкт. Водночас, спостерігається зростання позитивних тенденцій в розвитку української молоді:

· у молодіжному середовищі дозріває потужний інноваційний потенціал. Збільшується число молодих людей, що вибирають особисту ініціативу як головний спосіб вирішення своїх проблем;

· зростає самостійність і практичність, відповідальність за свою долю, мобільність, сприйнятливість до нового;

· збільшується престижність якісної освіти і професійної підготовки. Змінюється ставлення до освіти - формально-статусне ставлення поступається місцем практичному використанню отриманих знань як основи особистого і професійного успіху і майбутнього добробуту;

· зростає економічна зацікавленість у збереженні свого здоров'я;

· сучасна молодь стала повноправною частиною міжнародного молодіжного співтовариства, активно інтегрується в глобальні економічні, політичні і гуманітарні процеси [11, 13].

Поряд з процесом розвитку цих тенденцій за останнє десятиліття зазнав істотних змін характер ставлення держави і суспільства до молоді:

· споживче ставлення до молоді у сфері економіки і праці змінилося незатребуваністю;

· насторожене, недовірливе ставлення у сфері політики змінилося відвертими маніпуляціями. Молодь розглядається виключно як електоральний ресурс;

· тотальний контроль у сфері культури змінився байдужістю і передачею даної сфери під вплив засобів масової інформації та індустрії розваг, бізнес яких побудований на культивуванні споживача, примітивних людських інстинктів;

· повчально-опікунське ставлення в духовно-ідеологічній і виховній сферах трансформувалося в нерозуміння і байдужість з боку старших поколінь. Домінує погляд на молодь як на пасивну соціальну групу, що перебуває в перехідному, маргінальному стані.

В сукупності це призвело до того, що ціннісно-смисловий простір молоді формується або на основі кримінальної субкультури, або на основі ціннісно-поведінкових моделей, руйнівних національно-культурну самоідентифікацію молодих українців.

Ускладнює ситуацію відсутність суспільно-визнаних морально-етичних орієнтирів розвитку, образу майбутнього, слабо розвинені умови для самореалізації і втілення соціально значимих ініціатив молоді. Відсутній механізм узгодження інтересів молоді з інтересами інших груп суспільства.

Розвиток позитивних тенденцій і використання потенціалу інноваційної активності молоді на користь творення і громадянського служіння може бути досягнуте лише при створенні адекватної системи участі держави і суспільства в процесах соціалізації молоді, розвитку цивілізованих механізмів взаємин між суспільством і новими поколіннями, що входять до нього.


6098432741631256.html
6098470772520141.html
    PR.RU™